Дисертації

УДК 621.313.333.2
С. 23
Мова Укр.

ДІАГНОСТИКА ПОШКОДЖЕНЬ СТРИЖНІВ РОТОРААСИНХРОННИХ ДВИГУНІВ ЗА АНАЛІЗОМЕЛЕКТРОРУШІЙНОЇ СИЛИ В ОБМОТКАХ СТАТОРА

Ромашихіна Ж. І.
У дисертації розв’язано актуальну наукову задачу підвищення ефективності діагностики пошкоджень стрижнів ротора асинхронних двигунів шляхом вейвлет-аналізу сигналу електрорушійної сили в обмотках статора в режимі самовибігу двигуна.
У роботі проведено аналіз методів діагностики пошкоджень стрижнів ротора АД, обґрунтовано необхідність розробки нового методу діагностики, який би дозволив визначати кількість і взаємне розташування пошкодження стрижнів ротора без виведення двигуна з технологічного процесу та його розбирання. Доведено можливість використання в якості діагностичного сигналу ЕРС в обмотках статора, яка наводиться загасаючими струмами ротора в режимі самовибігу двигуна.
Запропонована методика розрахунку ЕМП у поперечному перерізі АД з використанням колових моделей і математичної моделі, яка базується на МКЕ, дозволяє оцінити вплив пошкоджень стрижнів ротора на сигнали ЕРС в елементах обмотки статора в режимі самовибігу двигуна. Використання вейвлет-перетворення сигналів ЕРС в обмотках статора, отриманих на основі розрахунку ЕМП у режимі самовибігу двигуна, дозволяє визначати кількість і взаємне розташування пошкоджених стрижнів ротора. Застосування методу декомпозиції сигналу ЕРС фази обмотки статора на сигнали ЕРС активних сторін котушки з використанням теорії зворотного z-перетворення дозволяє підвищити достовірність діагностики.
Експериментальні дослідження, проведені на комп’ютеризованому лабораторному стенді, підтвердили ефективність запропонованого методу діагностики пошкоджень стрижнів ротора АД за аналізом сигналу ЕРС в обмотках статора.
Ключові слова: асинхронний двигун, вейвлет-перетворення, електрорушійна сила, пошкодження стрижнів ротора, режим самовибігу двигуна.
[Ромашихіна Ж. І. Діагностика пошкоджень стрижнів ротораасинхронних двигунів за аналізомелектрорушійної сили в обмотках статора : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 05.09.01 «Електричні машини й апарати» / Ж. І. Ромашихіна. – Кременчу, 2014. – 23 с.]

Захист відбудеться 22 квітня 2015 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 45.052.01 Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського за адресою: ауд. 1211, корпус № 1, вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського за адресою: вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600.

УДК 621.928.8
С. 23
Мова Укр.

МАГНІТНА СЕПАРАЦІЯ НАНОЧАСТИНОК В ЛІПІДНИХ ОБОЛОНКАХ ЗА ФРАКЦІЯМИ

Волканін Є. Є.
У дисертації розв’язано актуальну наукову задачу магнітної сепарації за фракціями наночастинок, що застосовуються в біомедицині.
Однією з проблем, які існують при виробництві нанопрепарату для біомедичного застосування, є одержання монодисперсної фракції магнітних наночастинок. Наразі розподіл за розмірами здійснюється методом центрифугування. Внаслідок малої різниці мас наночастинок різних фракцій сепарація може тривати до декількох діб. Крім того, для здійснення зазначеного процесу, необхідна наявність високовартісного устаткування – ультрацентрифуг. Більш продуктивним процесом є магнітна сепарація, тому що наночастинки різних розмірів значно різняться значенням магнітного моменту. Існуючі системи магнітної сепарації, що працюють з мікро- і наноматеріалом призначені для інших задач – розділяють вихідний продукт на магнітний і немагнітний.
Шляхами розв’язання цієї проблеми є розробка сепаратора з магнітною системою Фарадея, яка призначена для виділення із вихідного препарату наночастинок розміром 20…80 нм, та розробка системи високоградієнтної магнітної сепарації, яка призначена для вилучення наночастинок більш вузького діапазону – 40…60 нм. Розроблені методи та методики визначення параметрів магнітних сепараційних систем. Чисельні експерименти побудови траєкторій наночастинок у сепараційних каналах сепараторів підтвердили, що розроблені методи та методики дозволяють створити магнітні сепаратори, які розділяють фракції наночастинок.
Ключові слова: нанопрепарат, наночастинка, поверхнево-активна речовина, високоградієнтна магнітна сепарація, магнітна система Фарадея.
[Волканін Є. Є. Магнітна сепарація наночастинок в ліпідних оболонках за фракціями: автореф. Дис.. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 05.09.01 «Електричні машини й апарати» / Є. Є. Волканін. – Кременчук. 2014. – 23 с.]

Захист відбудеться 17 вересня 2015 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 45.052.01 Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського за адресою: ауд. 1211, корпус № 1, вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського за адресою: вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600.

УДК 622.62.83:629.423.31
С. 21
Мова Укр.

КОНТРОЛЬ ТА КОМПЛЕКСНИЙ ЗАХИСТ ТЯГОВОГО ЕЛЕКТРОПРИВОДУ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ РУДНИЧНИХ КОНТАКТНИХ ЕЛЕКТРОВОЗІВ

Чорна В. О.
У дисертаційній роботі розв’язана актуальна науково-прикладна задача підвищення ефективності та надійності функціонування тягового електроприводу постійного струму рудничних контактних електровозів.
Обґрунтовано та обрано раціональну структуру електромеханічної системи, до складу якої входить тяговий електропривод постійного струму та імпульсні перетворювачі напруги живлення тягових електричних двигунів, з включенням в неї систем контролю та захисту електричного обладнання від нештатних режимів роботи. Побудовано мережеву модель комплексної підсистеми захисту та контролю елементів тягового електротехнічного комплексу рудничних контактних електровозів на основі теорії мереж Петрі.
Досліджено температурні режими тягових електричних двигунів як базові в сфері надійності функціонування тягових електромеханічних систем шахтних електровозів в умовах залізорудних шахт при природній та примусовій вентиляції.
Розроблено нове сучасне схемотехнічне рішення безконтактного контролю та захисту електричних двигунів тягового рухомого складу від перевищення температурних режимів функціонування. Отримано аналітичне співвідношення для визначення перевищення температури тягового електричного двигуна за час рейсу.
Ключові слова: тяговий електричний двигун, електровоз, імпульсний перетворювач, контроль, захист, температурний режим, мережа Петрі.
[Чорна В. О. Контроль та комплексний захист тягового електроприводу постійного струму рудничних контактних електровозів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 05.09.03 «Електротехнічні комплекси та системи» / В. О. Чорна. – Кременчук, 2015. – 21 с.]

Захист відбудеться 12 червня 2015 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.052.05 Вінницького національного технічного університету за адресою: ауд. 210, ГНК, Хмельницьке шосе, 95, м. Вінниця, 21021.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного технічного університету за адресою: Хмельницьке шосе, 95, м. Вінниця, 21021.

УДК 622-625.28-83
С. 21
Мова Укр.

СИСТЕМА КЕРУВАННЯ АСИНХРОННИМ ЕЛЕКТРИЧНИМ ПРИВОДОМ КОНТАКТНО-АКУМУЛЯТОРНОГО РУДНИЧНОГО ЕЛЕКТРОВОЗА

Шокарьов Д. А.
Дисертаційна робота присвячена розробленню наукових положень щодо побудови структури та способів енергоефективного керування тяговим асинхронним електроприводом (ТАП) рудничного контактно-акумуляторного електровоза. З метою забезпечення працездатності привода в повному обсязі за різних рівнів напруги живлення запропоновано використання у системі електропривода інвертор напруги для живлення тягових асинхронних двигунів (ТАД) з можливістю реалізації різноманітних способів керування.
Доведено, що зменшення коефіцієнта спотворення вихідної напруги, рівня втрат енергії у складових тягового електропривода досягається використанням модуляції за трапецеїдальним законом, а пряме обчислення інтервалів провідності модулюючого транзистора сприяє спрощенню процедури формування імпульсів керування.
В роботі запропоновано застосовувати нівелювання напруг різного рівня при живлені ТАП від різних джерел (контактна мережа або від тягової акумуляторної батареї), що досягається керуванням інверторними мостами контуру живлення ТАД. Завдяки нівелюванню напруг частота широтноімпульсної модуляції не змінюється, що забезпечує значне зменшення втрат енергії в приводі.
Ключові слова: тяговий асинхронний двигун, тягова контактна мережа, широтно-імпульсна модуляція, тягова акумуляторна батарея, автономний інвертор напруги.
[Шокарьов Д. А. Система керування асинхронним електричним приводом контактно-акумуляторного рудничного електровоз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 05.09.03 «Електротехнічні комплекси та системи» / Д. А. Шокарьов. – Кременчук, 2015. – 21 с.]

Захист відбудеться 12 червня 2015 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.052.05 Вінницького національного технічного університету за адресою: ауд. 210, ГНК, Хмельницьке шосе, 95, м. Вінниця, 21021.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного технічного університету за адресою: Хмельницьке шосе, 95, м. Вінниця, 21021.