Випуск 2/2016 (14)

Інженерні та освітні технології

УДК 378.147
С. 8-16
Мова Укр.
Бібл. 6 назв.

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ З АВТОМАТИЗАЦІЇ ЕНЕРГОСИСТЕМ

Рудевіч Н. В.
Запорукою успішного формування експлуатаційної компетентності у майбутніх інженерів з автоматизації енергосистем є використання під час професійної підготовки методики навчання на базі причинно-наслідкової моделі знань. У статті конкретизовано застосування методу навчання для формування експлуатаційної компетентності у майбутніх інженерів з автоматизації енергосистем щодо приладового модуля релейного захисту та автоматики з основних захистів і автоматики синхронного генератора. Міркування проведені згідно основних етапів методу навчання: ознайомлення з системою управління; формування знань, умінь, навичок з перевірки системи управління; формування знань, умінь, навичок з виявлення та усунення причин некоректної роботи системи управління. Окреслена загальна методика формування експлуатаційної компетентності у майбутніх інженерів з автоматизації енергосистем на базі причинно-наслідкової моделі знань.
Ключові слова: методика формування експлуатаційної компетентності, причинно-наслідкова модель знань.

Інженерні та освітні технології

УДК 378.147:133.1
С. 17-23
Мова Укр.
Бібл. 8 назв.

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ В УКРАЇНІ

Василишина Н. М.
У проведеному науково-педагогічному дослідженні продемонстровано одну з проблем вищої освіти в Україні на сучасному етапі, яка стоїть на вістрі актуальності. Зокрема, нагальність наукового пошуку полягає в тому, що викладач ВНЗ виступає каталізатором нових ідей, поглядів, переконань та рушійною силою у формуванні професійної компетентності майбутніх фахівців в умовах глобалізації та інтеграції. Відповідно, метою дослідження були виокремлення, ідентифікація та тлумачення складових структурно-функціональної моделі викладача вищої школи в Україні. Як наслідок, завданням науково-педагогічного розгляду був детальний аналіз мотиваційного, емоційного, особистісного та професійно-діяльнісного компонентів.
Дослідження підтверджено висновком про те, що незважаючи на посилену увагу вчених до проблеми кристалізації особистості викладача вищої школи та зробленого нами педагогічного дослідження, окреслене питання потребує більш глибокого аналізу та розгляду. Обґрунтовано залучення вектору зарубіжного досвіду з метою проведення компаративного дослідження структурно-функціональних моделей викладачів-іноземців.
Ключові слова: викладач вищої школи, структурно-функціональна модель, мотиваційний компонент, емоційний компонент, особистісний компонент, професійно-діяльнісний компонент, зарубіжний досвід.

Інженерні та освітні технології

УДК 37.013(-057.21)
С. 25-34
Мова Укр.
Бібл. 20 назв.

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ФАХІВЦЯ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Зміївська І. В., Обоянська Л. A.
У статті проведено аналіз поняття «інформаційна культура» в контексті формування інформаційної культури фахівця в умовах дистанційного навчання. Встановлено особливості формування інформаційної культури у майбутнього фахівця – спроможність використовувати в різних проявах своєї майбутньої професії сучасні інформаційні технології та показники – певні знання, уміння і навички, необхідні для збору інформації та оперування нею, а також уміння застосовувати засоби комп’ютерної техніки та інформаційно-комунікаційні технології. Визначено, що можливості інтерактивного дистанційного навчального курсу дозволяють формувати інформаційну культуру шляхом активної інформаційної взаємодії усіх учасників навчального процесу.
Ключові слова: дистанційне навчання, інформатизація, інтерактивний дистанційний навчальний курс, інформаційна культура, інформаційне суспільство, інформаційно-комунікаційні технології.

Інженерні та освітні технології

УДК 378.147.88
С. 35-44
Мова Укр.
Бібл. 11 назв.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ З ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ З ВИКОРИСТАННЯМ ДИСТАНЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Березенська С. М.
Сьогодні вже не стоїть питання ні щодо можливостей використання віртуального лабораторного практикуму при підготовці фахівців в галузі вищої технічної (технологічної) освіти України, ні щодо наявності технологій віддаленого доступу до лабораторного обладнання для організації такого практикуму. На перший план виходить проблема формування такої методичної системи використання віртуальних лабораторних практикумів, яка, ґрунтуючись на використанні сучасних інформаційних технологій, дозволила б оптимально поєднати реальний і віртуальний експерименти.
У статті представлено методику проведення лабораторної роботи з електротехніки, побудовану на основі теорії циклічного програмованого навчання. Особливістю цієї методики є застосування технологій електронного навчання (e-learning) для дистанційного подання навчальної інформації певними дозами, кожна з яких є логічно завершеною, зручною і доступною для цілісного сприйняття.
Проведення лабораторної роботи за запропонованою методикою дозволяє здійснювати моделювання кожного з її етапів в залежності від рівня підготовки студентів, наявності лабораторного обладнання, кількості аудиторних занять тощо. Виділяючи на власний розсуд ті компоненти роботи, які мають виконуватися віртуально, викладач зможе максимально вивільняти аудиторний час для проведення реального експерименту.
Ключові слова: дистанційні технології, лабораторна робота, електротехніка, віртуальний тренажер, e-learning.